Книга Петунія Дювуазен Роже

До книги «Петунія» увійшли дві казки про гуску Петунії: «Дурна гуска» та «Різдво Петунії». Їх вигадав і намалював американський художник швейцарського походження Роже Дювуазен у 1950-х роках. За свою 48-річну кар'єру автора та ілюстратора він створив 42 книжки-картинки та проілюстрував понад 140 книг для дітей. На історіях про Петунія виросло не одне покоління читачів у всьому світі. Наразі Петунія приходить і до російських дітей.
«Дурна Гуска». Гуляючи лугом, Петунія знайшла в траві дивний предмет. Добре подумавши, вона згадала, що вже бачила цю річ у хлопчика Біллі і що називається вона «книга». А господар ферми містер Кабачок якось казав Біллі, що книга — джерело знань і що той, хто любить книжки, стає дуже розумним. Поєднавши у своїх гусячих мізках усі ці факти, вона вирішила, що знає, як стати мудрою. Вона всюди носила з собою книгу і відчувала, що розуму в неї ніби додається. Вона ходила, гордо задерши дзьоб, і шия у неї все більше витягалася. Мешканці ферми теж помітили у ній зміну і потяглися до Петунії по допомогу. Незабаром на скотарні не залишилося нікого, хто не постраждав би від її «мудрих» порад. А одного разу сталося справжнє нещастя, яке мало не коштувало багатьом з них життя. І винна у цьому була Петунія. Ось тут вона і зрозуміла, що нітрохи не порозумнішала. І що мало тягати книжку під крилом, треба спочатку її прочитати, щоб мудрість із книги потрапила в голову. «Різдво Петунії». Петунія пішла прогулятися і не помітила, як опинилася на сусідній фермі. Там вона побачила величезного гусака Чарльза і перейнялася до нього симпатією. Різдво було вже не за горами, і господарі відгодовували Чарльза до святкового столу. Петунії довелося піти на військову хитрість, щоб відбити Чарльза. Однак господар вистежив утікачів, і Чарльз знову опинився за ґратами. Петунія страждала, вона не могла забути прекрасного гуся і вирішила викупити його у господарів. Щоб заробити достатньо грошей, вона виявила чудеса винахідливості. І своєю відданістю зворушила серце господині Чарльза. Все закінчилося щасливим весіллям і загальним веселощами, як і належить у справжній різдвяній казці.
Класичні зарубіжні історії в картинках довші за сучасні книжки-картинки – у них більше подій, героїв, сюжетних поворотів. У казці «Дурна гуска» у мешканців ферми настільки виразні характери, що дорослому легко наділити кожного персонажа своїм голосом і не просто читати дитині книгу, а розігрувати її за ролями. Повторення ситуацій, коли допомога Петунії виходить тваринним боком, допоможе малюкові краще зрозуміти абсурдність висновків Петунії та оцінити гумор автора. А яскравий фінал не залишить у малюка жодних сумнівів у тому, як важливо вміти читати. Вчення дало плоди, й у казці «Різдво Петунії» маємо зовсім інша Петунія – кмітлива, працьовита і цілеспрямована.